Політика Київської міськдержадміністрації в сфері інноваційної діяльності викладена в Київській міській
програмі розвитку промисловості на інноваційній основі до 2006 року, яка затверджена рішенням сесії Київської
міської ради від 27.11.03 р. № 215/1089. з урахуванням Середньострокових пріоритетів напрямів інноваційної
діяльності в м. Києві на період до 2007 року (Рішення сесії Київради від 23.10.2003 №86/960). Перші резуль-
тати реалізації цієї Програми свідчать про її актуальність та ефективність. При цьому збільшується обсяг
інноваційної продукції. Зростає питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі по місту.
У 2003 році підприємства міста направили на технологічні інновації 283,3 млн.грн., що становить 2,8% від
загального обсягу реалізації продукції. Але, якщо за критерій високотехнологічної продукції брати затрати на
НДДКР більш як 4% (норма для ЕС), то навіть машинобудування не можна віднести до високотехнологічної галузі.
Це обумовлюється цілим рядом причин. Перш за все те, що в нас крім проблем інноваційного розвитку, гостро
стоять питання простого відтворювання, оскільки рівень зношеності основних фондів становить більш як 50%.
Як наслідок, витрати матеріальних ресурсів на одиницю ВВП в Україні (при морально застарілих технологіях )
від 2 до 5 разів більше, ніж у розвинутих країнах світу. Крім того, на собівартість і ціну продукції розпо-
діляються витрати на утримання основних фондів не завантажених потужностей.
Крім того, механізми підтримки наукових організацій і фінансово-кредитна допомога підприємствам без
системної експертизи проектів, науково-технологічного прогнозування і управління ризиками - малоефективні
і більш того, призводять у деяких випадках до протилежного результату.
Принципово нові інноваційні технології, що вимагають значних інвестицій, на державному рівні не мають
ефективних механізмів програмування й управлінського супроводу при реалізації перш за все тому, що в місті не
сформована інноваційна інфраструктура у відповідності до вимог світових стандартів комерціалізації об'єктів
інтелектуальної власності. Ці негативні моменти могли б знятися створенням підсистеми, яка б займалася комер-
ціалізацією і трансфером технологій, моніторингом, передбаченням науково-технологічного розвитку та іннова-
ційної діяльності (форсайтними дослідженнями), формуванням аналітичних рішень у сфері інноваційної політики
міста. Для цього Київською міською Програмою розвитку промисловості на інноваційній основі, передбачено вико-
нання заходів підтримки та координації інноваційної діяльності покласти на єдиний міський орган - Центр інно-
ваційного розвитку. Але на цей час роботи з розвитку інноваційної інфраструктури, які передбачені Програмою
не фінансуються.
У місті гальмується створення (відповідно до закону України "Про інноваційну діяльність") інноваційних
гарантийно-кредитних установ комунального рівня для здійснення фінансової підтримки інноваційних фірм. Рі-
шення сесії було прийнято ще у грудні 2002 року, та вже другий рік у бюджеті Києва кошти для створення фонду
не заплановані. Необхідно вирішити питання комерціалізації науково-технічних розробок в наших інститутах й
створити умови для становлення національної інноваційної системи.
Разом з тим, досвід, набутий при розробці та реалізації Програми розвитку промисловості на інноваційної
основі до 2006 року, свідчить про доцільність переходу на інноваційну модель розвитку практично всіх галузей
міського господарства. Головне управління промисловості, науково-технічної та інноваційної політики спільно
з НДІ соціально-економічних проблем міста та профільними академічними науковими установами готове взяти на
себе розробку науково-методичного забезпечення з формування інноваційних програм розвитку в кожній галузі
міського господарства.
Виходячи з цього Постійна комісія Київської міської ради з питань промисловості та підприємництва і
Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста за участю і підтримки Британської ради в
Україні започаткували проведення постійно-діючих семінарів, присвячених проблемам інноваційного розвитку
територій.
Цей збірник об'єднує матеріали двох засідань семінару, які були проведені в Києві. Перше засідання
відбулося 4.10.2004, та було присвячено регіональним форсайтним дослідженням у сфері інноваційного розвитку,
ролі венчурного фінансування у становленні національної інноваційної системи, науковому обґрунтуванню меха-
нізмів впровадження сучасних моделей комерціалізації технологій. На другому засіданні, яке відбулося
27.01.2005, були опрацьовані наукові підходи до обґрунтування та впровадження в життя новітніх інноваційно-
технологічних структур.
У роботі семінару взяли активну участь представники таких державних установ, як:
- Міністерство економіки і євроінтеграції України;
- Департаменти Міністерства освіти і науки України (інтелектуальної власності;
інноваційного розвитку і науково-технологічного розвитку);
- Державний комітет підприємництва;
- Постійні комісії Київської міської ради (з питань промисловості і підприємництва;
екологічної політики; самоврядування і інформаційної політики);
- Головні управління Київської міської держадміністрації (промислової, науково-технічної і
інноваційної політики; регуляторної політики і підприємництва; економіки і інвестицій;
охорони навколишнього природного середовища).
У роботі семінару взяли участь представники наукових установ Києва:
- Президії Академії Наук України;
- Технологічної Академії Наук України;
- Українського інституту науково-технічної інформації;
- Київського Центру науково-технічної інформації;
- Інституту економічного прогнозування НАН України;
- Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України;
- Інноваційного Центру НАН України;
- Інституту прикладного системного аналізу КТУУ "КПІ";
- Академії муніципального управління;
- Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста.
Серед учасників - консультанти компанії "ІнвестКонсалтінг", фахівці заводу "Реле і автоматики",
представники трьох технопарків ("Інститут електрозварювання ім. Е.Патона", "Київська Політехніка",
"Інститут технічної теплофізики"), представники суспільних організацій (Українська асоціація бізнес-
інкубаторів і інноваційних центрів; Інститут соціально-економічних стратегій).
Інформаційну підтримку забезпечували такі відомі видання, як газета "Бізнес", журнали "Компаньйон",
"Інтелектуальна власність", "Теория и практика управления", а також інтернет-сайт Інноваційний Міст
(www.cairenedu.com).
Серед учасників семінару представники Британської Ради в Україні, британської компанії
"International Trade and Management Consultants" та Манчестерського університету (Велика Британія).
Впровадження інновацій у Великобританії є основним компонентом національної конкурентоспроможності
і економічного розвитку. В 1998 році в Білій книзі (офіційний документ уряду) під назвою "Наше конку-
рентоспроможне майбутнє: побудова економіки, яка базується на досягненнях" уряд Великобританії підкреслив,
що для розвитку конкурентоспроможності бізнесу найефективнішим є об'єднання компаній в кластери, які
створюють найсприятливіші умови для розвитку можливостей для співпраці, інвестицій і обміну досвідом.
В 2000 році видана Біла книга з питань науки і інновацій "Досконалість і можливості - наукова і інно-
ваційна політика 21-сторіччя", в якій уряд по суті започаткував програму інвестицій в науку і розширення
можливостей для інновацій по наступних напрямах:
- інвестиції з метою модернізації інженерної бази науки;
- сприяння комерціалізації досліджень в університетах;
- допомога малому бізнесу;
- програма передбачення розвитку (Форсайт);
- збільшення інноваційного бюджету міністерства торгівлі і промисловості;
- підтримка розвитку промислових груп;
- підтримка і розповсюдження кращих методів організації виробництва в бізнесі і промисловості.
Міністерство торгівлі та промисловості Великобританії опублікувало в кінці 2003 року "Стратегію науки
і інновацій". Ці матеріали наведені на сайті Управління науки та інновацій цього міністерства
(www.innovation.gov.uk).
Фінансування науково-дослідних робіт Великої Британії в 2002 році складало 23.8 млрд.$. З них:
6.8 млрд.$. - урядові; 13.3 млрд.$. - бізнес-структури; 4.2 млрд.$. - зарубіжні інвестиції. Уявлення про
можливі варіанти технологічної співпраці з британськими фірмами можна скласти аналізуючи наступні дані:
- імпорт технологій складає 7 млрд.$. в рік, при цьому темп зростання складає 18%;
- замовлення НІОКР за рубежем складає близько 1 млрд.$. в рік;
- в даний час Великобританія інвестує за рубіж 11 млрд.$. в рік;
- інші замовлення від інформаційних технологій до екології і проблем очищення води складають
більше 50 млрд. $. Цей ринок має постійне зростання.
При цьому спеціалізація співпраці характеризується такими напрямками, як:
- розробка програмного забезпечення;
- НІОКР (контрактні дослідження);
- перспективні матеріали і процеси (лазерні і плазмові технології, опто-електронні елементи);
- високоякісне виробництво (прилади, медичне устаткування, електронні вироби).
Цей семінар буде сприяти розвитку міської інноваційної системи, як основної складової сталого
розвитку міста Києва, вдосконаленню механізмів просування на ринок наукоємної продукції та технологій,
розширенню та зміцненню міжрегіонального і міжнародного ділового співробітництва.
Обговорення доповідей та діскусіїї сприятимуть стимулюванню інноваційного розвитку економіки м. Києва
шляхом створення високотехнологічної кластерної інфраструктури, застосуванню методик регіонального та
корпоративного форсайту та механізмів впровадження державної політики у сфері інноваційного розвитку на
регіональному рівні, а також поширення цих технологій на інші регіони. На 2005 рік науковою програмою
міськдержадміністрації вже передбачено проведення робіт з прогнозування науково-технологічного розвитку та
інноваційної діяльності в промисловості міста Києва. Регіональні науково-промислові агломерації відрізня-
ються від наукових парків більш активною роллю венчурного капиталу. Тому одночасно, розвиток венчурного
фінансування дозволить вирішити одне із основних завдань реструктуризації виробництва, тобто організацію
наукоємного виробництва в місті.
На наступних засіданнях заплановано окремо розглянути питання організації форсайтних досліджень нау-
ково-технологічного та інноваційного розвитку регіонів, а також проблем організації технологічного аудиту
підприємств та науково-дослідних інститутів.
Організаційний комітет висловлює особливу подяку головному спеціалісту постійної комісії Київради з
питань промисловості та підприємництва Валентині Антонюк за сприяння організації та підтримку роботи
семінару.
| :
: : Р Е К Л А М А Н А И Н Н О В А Ц И О Н Н О М М О С Т У
: : : |
Copyright © 2001-2007 НТЦ<СКІФ>.Ltd
